ВІЛ та СНІД – ПИТАННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ КОЖНОГО. Наталя Усик

Чи знаєте Ви, що:

  • сьогодні близько 42-х мільйонів людей в світі ВІЧ-інфіковані, або хворіють СНІДом;

  • щодня відбувається майже 14 тисяч нових випадків зараження;

  • 95% цих випадків відбувається в бідних країнах;

  • Україна посідає перше місце по кількості ВІЛ-інфікованих серед країн Східної Європи;

  • 5 мільйонів людей було інфіковано в 2002 році;

  • 3 мільйони людей вмерли від СНІДу в 2002 році — це більше 8 тисяч осіб в день.

Багато хто, звернувши увагу на ці цифри відчуває страх перед цією хворобою, проте пізніше, в зв`язку із своєю неосвіченістю щодо причин і наслідків захворювання та шляхів передачі, доволі легко піддає себе і своїх близьких небезпеці зараження. Ми дуже хочемо, щоб ця публікація допомогла захистити Ваше життя, адже про безпеку варто думати до здійснення якого-небудь вчинку.
Що ж таке СНІД?
СНІД – це синдром набутого імунодефіциту, одне з найпоширеніших захворювань на Землі. Перші випадки СНІДу з'явилися в 1981 році, а 1983 році було встановлено причину СНІДу – ВІЛ.
Чим спричиняється СНІД?
СНІД спричиняється інфікуванням ВІЛ - вірусом імунодефіциту людини. Вірус потрапляє в організм людини через кров, сперму, піхвові виділення і грудне молоко. З моменту ураження ВІЛ-інфекцією людина стає ВІЛ-носієм до часу, поки не розвинеться СНІД.
Що означає діагноз ВІЛ для людини?
Це означає, що людина не хвора поки в неї не з'являються ознаки захворювання. Людина, інфікована ВІЛ почуває себе здоровою протягом 3-10 років, часто не підозрює про присутність вірусу в організмі, однак є джерелом інфікування. Повністю позбутися вірусу не можливо, хоча існують дорого вартісні противірусні препарати, які уповільнять перехід ВІЛ-носійства в СНІД. У людей, організм яких послаблений вживанням наркотиків, алкоголю та тютюно палінням СНІД розвивається швидше.
Які існують шляхи передачі ВІЛ?
Через кров – при повторному використанні без відповідної обробки інструментів для ін’єкцій (шприци, голки), при переливанні крові, пораненні забрудненими зараженою кров'ю предметами.
Статевий шлях – при незахищеному (без презерватива) статевому акті з людиною, що уражена ВІЛ.
Від матері, зараженої ВІЛ, дитині підчас вагітності, пологів, або годування грудьми.
Вірус не може передаватися через: слину, сльози, сечу, піт, укуси комах, поцілунки, потиск руки, користування спільним посудом.
Хто може інфікуватися ВІЛ?
Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом, тому інфікуватися нею можуть практично всі - молоді і літні, жінки та чоловіки. Молоді дівчата, жінки легкої поведінки, молоді люди, котрі мають захворювання, що передаються статевим шляхом становлять групу високого ризику щодо інфікування ВІЛ. Часто інфекцією ВІЛ інфікуються жінки, що ведуть нормальний спосіб життя. Вони заражуються від своїх постійних партнерів, які допускають помилки у своєму житті.
Чи сексуальне життя з кількома партнерами збільшує ризик зараження ВІЛ?
Так, оскільки ВІЛ - це хвороба, яка передається статевим шляхом. Часта зміна партнерів значно збільшує ймовірність контакту з інфікованим, а тому збільшує ризик зараження, особливо, коли не використовують презерватив.
Яка ймовірність того, що випадковий сексуальний партнер є особою інфікованою ВІЛ?
Вона може бути дуже високою. Перш за все, це залежить від стилю життя, який веде людина. Якщо маємо статевий контакт з особою, яка належить до групи ризику, ймовірність того, що маємо справу із зараженою особою, є значною. Якщо ми не знаємо минулого партнера, можна припускати, що він може бути інфікованим.
Чи можна заразитися при поцілунку?
Не можна стверджувати, що ні, адже існує ризик при глибокому поцілунку, коли десна двох осіб кровоточать чи трапилось прокушення губ або язика.
Хто більше підлягає інфікуванню ВІЛ - жінки чи чоловіки?
Як жінка, так і чоловік можуть заразитися під час контакту з ВІЛ-інфікованою особою. Більша небезпека існує для жінок, коли сперма, яка потрапила в піхву, містить велику кількість вірусів. Однак різні чинники: запальні процеси, подряпини та ранки збільшують ризик інфікування. Зараження може відбутися як у жінки, так і в чоловіка, навіть при єдиному контакті з інфікованою особою.
Чи засоби контрацепції знищують вірус, зменшують ризик ВІЛ-інфікування?
Оральні контрацептиви, внутрішньоматкові засоби, температурний чи фізіологічний методи запобігання вагітності не зменшують ризику ВІЛ-інфікування. Єдиним контрацептивним засобом, який суттєво зменшує ризик зараження (не знищує вірус, тільки запобігає його попаданню), є правильне використання лише якісних презервативів.
Чи дитина ВІЛ-інфікованої матері буде хворою? Чи може дитина заразитися через молоко хворої матері?
Дитина ВІЛ-інфікованої матері не обов'язково буде хворою, але може заразитися під час вагітності, або в час пологів. Відомі також випадки зараження дитини через молоко матері.
Чи жінки, які підлягають штучному заплідненню, наражаються на небезпеку зараження ВІЛ?
Така загроза існує в тому випадку, коли донорська сперма інфікована ВІЛ. Однак банки сперми, як правило, здійснюють ретельне різностороннє обстеження чоловіків-донорів, в тому числі обстеження на наявність ВІЛ. Донор, що здав сперму, повинен бути обстеженим на ВІЛ принаймні два рази - в момент здачі сперми і через 3-6 місяців. Протягом цього часу сперма повинна зберігатися в холодильнику і використовуватися тільки за умови, що обидва аналізи не підтверджують ВІЛ у донора.
Як найкраще вберегтися від зараження ВІЛ?
Найкраще мати статеві стосунки лише з одним постійним вірним партнером, відмовитися від випадкових сексуальних контактів та не вживати наркотики.
Чи застосування презерватива запобігає зараженню на 100%?
Ні, але є корисним засобом, що зменшує ризик зараження статевим шляхом. Презерватив обов`язково потрібно використовувати при випадкових статевих контактах.
Чи можна заразитися через мастурбацію?
Ні, мастурбація не вважається небезпечною щодо ВІЛ-інфікування.
У випадку надання першої допомоги особам, хворим на СНІД про що слід пам`ятати?
Найбільша концентрація вірусу є в крові, тому потрібно остерігатися потрапляння інфікованої крові на шкіру, слизову очей. Для обробки ран необхідно одягати гумові рукавиці, можна використовувати поліетиленовий пакет.
Як лікарям оберігатися від зараження ВІЛ?
Лікар повинен сприймати кожного пацієнта як потенційного зараженого, залежно від виконуваних процедур, використовувати власні засоби захисту (фартух, рукавиці, захисні маски, окуляри).
Чи можна заразитися ВІЛ в стоматолога чи в лікарні?
Якщо медичні установи дотримуються універсальних положень про дезінфекцію, працюють добре продезінфікованим, або найкраще одноразовим, інструментарієм – звичайно ні.
Чи здача крові загрожує ризику зараження ВІЛ?
Здача крові цілком безпечна і не є ризикованою, оскільки кров беруть винятково одноразовими голками та шприцами.
Чи були випадки переливання інфікованої ВІЛ-крові?
Здану донорами кров обов`язково перевіряють на наявність ВІЛ-інфекції. Однак, на жаль, відомі випадки переливання ВІЛ-інфікованої крові, коли донор здав кров в період так званого «серологічного вікна»: в організмі вже є ВІЛ, однак кількість антитіл до ВІЛ є надто малою і не виявляється при обстеженні крові.
Саме тому, згідно рішення Міністерства охорони здоров 'я, покази до переливання крові різко звузилися, кров переливають лише у небезпечних для життя ситуаціях.
Чи становить вірус загрозу, коли знаходиться поза організмом людини?
Вірус становить загрозу кілька годин, оскільки є дуже вразливим до впливу зовнішніх умов: сухого повітря, сонячних променів. Якщо вірус попадає на предмети повсякденного вжитку, то з кожною хвилиною їх стає менше, а в кінці гинуть повністю. Проте у виділеннях та свіжій крові, вірус живе довше.
Чи стерилізація хірургічних інструментів знищує ВІЛ?
Так, оскільки при температурі кипіння води вірус гине одразу.
Чи можна заразитися ВІЛ у басейні для плавання?
Ні. Це неможливо. Навіть якщо б у воду потрапила заражена кров чи сперма, їх концентрація не становить загрози щодо інфікування. Окрім того, у воду басейну, як правило, додають дезінфікуючі середники.
Чи при товариських зустрічах, під час розпивання спиртних напоїв можна заразитися ВІЛ, якщо ваш друг інфікований?
Ні. Товариські зустрічі не становлять жодної загрози. Проте потрібно пам'ятати, що розпивання спиртних напоїв провокує неконтрольовані статеві контакти, що, в свою чергу, збільшує ризик ВІЛ-інфікування.
Чи діти хворих батьків створюють загрозу для своїх ровесників?
Ні. Вони не обов'язково є інфікованими ВІЛ. А якщо так, то зараження може трапитися лише у випадку контакту зараженої крові з відкритою раною дитини.
Чи можна заразитися в трамваї, автобусі, громадському туалеті дотиком до ручок та інших предметів?
Ні. В жодному з цих випадків не можна заразитися.
Чи звірі є носіями ВІЛ?
Ні. Домашні тварини: собаки, коти чи морські свинки, дикі тварини: лисиці, білки та інші, комахи: воші чи комарі — не переносять ВІЛ. Цей вірус не існує в жодному з інших організмів поза людським.
Як розпізнати, чи особа є заражена ВІЛ?
Це може виявити тільки фахівець на підставі результатів аналізу крові, виявлення антитіл проти ВІЛ.
В чому полягає аналіз на ВІЛ?
Існує багато технологій перевірки на ВІЛ-інфекцію. Суть аналізу полягає у виявленні антитіл до вірусу ВІЛ.
Хто і за якої умови може пройти обстеження на ВІЛ?
Кожен може добровільно і анонімно пройти обстеження на ВІЛ. Людина сама визначає необхідність такого обстеження у випадку, коли існує підозра, що могло трапитися зараження, у зв 'язку з ризикованим випадком, наприклад, незахищений статевий контакт. Проте потрібно пам'ятати, що зараження можна виявити за допомогою тесту лише через 2-3 місяці після контакту.
Якою є процедура аналізу на ВІЛ?
В першу черг,у потрібно звернутися до лікаря. Він проведе передтестове консультування та візьме кров на ВІЛ. Кров беруть з вени. Якщо результат тесту позитивний (показує наявність антитіл до ВІЛ), то роблять повторний підтверджуючий тест. Його позитивний результат остаточно підтверджує інфікування ВІЛ.
Чи є гарантія збереження таємниці результату тестування?
Лікарі та середній медичний персонал зобов'язані дотримувати лікарську таємницю. Крім того ,тест можна проходити анонімно, не вказувати свого імені та прізвища.
Чи кожен пацієнт, який попадає в лікарню, має проходити тест на ВІЛ?
Ні. Такої потреби нема. Але якщо лікар підозрює, що пацієнт є заражений, може йому запропонувати пройти тест. Пацієнт має право відмовитися. Забір крові на ВІЛ повинен здійснюватися тільки за згоди пацієнта.
Через який час після зараження можна виявити антитіла ВІЛ за допомогою тесту?
Антитіла до ВІЛ виявляються через 3-6 місяців після моменту інфікування.
Чи можна на підставі тестування стверджувати про 100% зараження на ВІЛ?
Взагалі, можна, хоча є маленька (частка відсотка) ймовірність помилки. На мільйон заражених було виявлено лише кілька десятків помилок (люди почали хворіти СНІДом, хоча тести давали негативний результат).
Де можна пройти обстеження на наявність ВІЛ-інфекції?
Найменування медичної установи м.Львова Адреса установи Телефон
2-га міська поліклініка 79071, м. Львів, вул. Симоненка, 4 63-60-81
Лабораторія СНІДУ Львівської обласної станції переливання крові 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 67 75-72-73
Львівський міський шкірно-венерологічний диспансер 79058, м. Львів, вул. Замарстинівська, 83 52-03-48
Львівський обласний шкірно-венерологічний диспансер 79013, м. Львів, вул. Є.Коновальця, 1 35-21-22

Чи може медичний заклад відмовити у наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованій особі?
Дискримінація ВІЛ-інфікованих – це порушення прав людини.