Злюща хламадія та її наслідки. Віталій Лукаш.

Хламідіоз являє собою реальну загрозу для здоров’я людини. Сьогодні з ним пов’язують захворювання сечостатевої сфери, кон’юнктиви ока, суглобів, респіраторні ураження і хвороби інших внутрішніх органів. Численні дослідження довели, що хламідії можуть не тільки бути причиною безпліддя, а й викликати патології у вагітних і хвороби у новонароджених.
За різними оцінкам світових експертних комісій хламідіями інфіковано від 1,5% до 60% від населення Земної кулі, а антитіла до них є від кількох відсотків до 3/4 популяції. Це пояснюється недосконалістю багатьох сучасних діагностикумів. Але як би там не було, хламідіоз – одне з найбільш розповсюджених сучасних захворювань.
Вчені відкрили хламідії порівняно недавно – на початку 80-х років. Визначено, що до них належать 4 інфекції: трихомоніаз, хламідіоз, гонорея, сифіліс. Загалом хламідії передаються статевим шляхом. Хоча існують і інші шляхи зараження, наприклад, реальна загроза передання інфекції від матері до дитини, внутрішньоутробним шляхом або під час пологів. Суттєвий внесок у розповсюдження інфекції вносить побутовий шлях: користування загальними унітазами, ваннами, постіллю, басейнами, лазнями, а також дружні поцілунками (губи-в-губи), поїдання "загального бутерброду" і використання при вживанні їжі загального посуду. Але й це ще не все. Людні пляжі, особливо з теплою стоячою водою, є сприятливим середовищем для розповсюдження хламідійної інфекції. Адже вона здатна зберігати життєздатність в звичайній воді до 5 діб, а на тілі до 2 діб і дуже стійка до миючих та дезінфікуючих засобів.
Незнання останнього, коли, наприклад, популярні сьогодні одноразові(!) пластикові дзеркала, використовуються окремими гінекологами для багаторавих оглядів замість металевих, перетворюють деякі медзаклади в справжній розсадник хламідіозу. Справа в тому, що багато медпрацівників у порушенні всіх правил вважають достатнім для дезінфекції замочування пластикових дзеркал (не витримуючі теплової стерилізації) в розчин хлораміну, після чого просто промивають проточною водою. Аналогічне ( якщо не більше) твориться з оглядовими перчитками.
Період від зараження хламідіями до появи перших ознак інфекції складає 30-40 днів.
Хламідіоз дуже підпільна інфекція без виражених ознак з млявим перебігом запаленням органів сечостатевої системи. Найчастіше інфекція вражає чутливі слизові оболонки сечовипускального каналу і прямої кишки у чоловіків та шийкового каналу матки у жінок. В подальшому хламідійна інфекція розповсюджується на навколишні органи, викликаючи їх запалення.
ЖІНКИ найбільш часто скаржаться на клейкі, мізерні, безколірні, прозорі або мутні виділення з піхви або уретри, тягнучі болі внизу в ділянці матки або яйників (частіше справа) або розлиті, які віддають в стегно і/або куприк. Особливо характерні передменструальні болі і болі в перші дні після початку менструації, які найбільш інтенсивні в теплу погоду. При обстеженні на фоні хламідіозу часто виявляють ендометрит, псевдоерозію шийки матки, ендоцервіцит, лімфоїдні фолікули в ділянці зіву і синехії (спайки) різної локалізації. Здатність до вагітності звичайно знижена (або відсутня). У багатьох під час вагітності відмічається підвищений тонус матки з загрозою викидня. Звичайними ускладненнями є також гінетальний інфантилізм, позаматкова вагітність, гіпотрофія плоду. Існують дані про високі показники недоношеності і мертвонароджуванності на фоні хламідіозу.
ЧОЛОВІКИ рідко відмічають болі або свербіж в уретрі, яєчках і інших статевих частинах, ущільнення або набряклість в яєчках, ригідність крайнього тіла. Частими ускладненнями хламідіозу, особливо поєднаного з іншими інфекціями, є простатит, епідидиміт і інші урогенітальні розлади.
Дієвість лікування залежить від правильної діагностики. Основні методи діагностики: культурний метод, цитологічний метод, пряма імунофлюоресценція (ПІФ), імуноферментний метод аналізу (ІФА). В зв'язку з тим, що в більшості випадків хламідіоз поєднується з іншими інфекціями, перед початком лікування пацієнта слід обстежити на сифіліс, СНІД. Бажано одночасно обстежити статевих партнерів пацієнта і осіб, з якими вони мають тісні побутові контакти.
Правильність лікування залежить від:

  • Лікування повинно бути комплексним, індивідуальним, з використанням сучасних ефективних препаратів.
  • В лікуванні використовувати препарати різної направленості – антибіотики, імуномодулятори, протигрибкові, місцеві середники.
  • Лікування слід проводити у обох партнерів одночасно.
  • До початку лікування необхідно виявити всіх збудників, визначити їх чутливість до антибіотиків і лікувати в рамках єдиного курсу.
З початку 90-х років багато лікарів почали притримуватись так званої "потрійної терапії" при запальних захворюваннях тазових органів. Таким чином курс лікування включає в себе 2 антибіотики різних груп, які призначаються послідовно, імуностимулятора, протигрибкові препарати, а для жінок ще і місцеве лікування (вагінальні свічки). Курс складає від 10 до 25 днів в залежності від вираженості запалення.
Хочу застерегти, не дивлячись на широке розповсюдження хламідійної інфекції, за умов дотримання правил гігієни ніякі бактерії вам не страшні.