Біоритми у запитаннях і відповідях. Оксана Камінська.

Чому люди поділяються на “жайворонків” і “сов”?
У “жайворонків” і “сов” у різний час починають вироблятися гормони сну (мелатонін) і пробудження (кортизон). У “жайворонка” виробництво мелатоніну стартує о 19.00 і досягає свого піку до 21.00. У цей час він вже може лягати спати. У “сови” ці цифри зміщені до 21.00 (початок) і 24.00 (максимум). Однак після півночі лікарі наполегливо рекомендують вкладатися до постелі обом “пташкам”, адже нічні вартування однаково руйнівні для здоров'я і сов, і жайворонків. До четвертої години ранку в організмі “жайворонка” виробляється кортизон, і до шостої людина вже готова зустріти новий день. “Сова” ж готується до пробудження не раніше восьмої – дев'ятої ранку (початок вироблення кортизону - 6.30, пік – 8.30).
Чим шкідлива робота по ночах?
Нічні вахти, зміни, чергування переключають біологічний годинник на новий час, і при цьому вичерпуються внутрішні резерви організму. Втрата ваги – характерна прикмета регулярного недосипання, навіть якщо на сніданок, обід і вечерю він їсть найкалорійніші продукти. Даремно вимагати від “сови” гостроти розуму і швидкої реакції у світлу частину дня. Активність протягом дня забезпечують катехоламіни – гормони бадьорості, стресу, агресії. Однак можливості наднирників – фабрики з їх виробництва – обмежені, і якщо організм “сови” для підтримання працездатності виробляв катехоламіни цілу ніч, то протягом дня їх буде вироблено значно менше. Звідси – сонливість, заторможеність. Регулярні нічні варти загрожують появою нових і відновленням старих хвороб, адже катехоламіни належать до дуже корисних адаптаційних гормонів, які захищають здоров'я у стресових ситуаціях.
Що робити, якщо робочий графік не узгоджується з біоритмами людини?
Найкращий тонізуючий засіб – позитивні емоції. На приклад, ввечері “сові” дуже корисно уявити і повірити в те, що зранку її чекає багато приємних подій і зустрічей. Однак у вихідні людина мусить дати волю власним біоритмам: “жайворонок” - лягти спати відразу після заходу сонця, “сова” - добряче виспатися зранку. Біоритми обов'язково потрібно враховувати перед візитом до кабінету діагностики. “Жайворонку” не варто відвідувати його після після 18.00, коли функціональна активність органів і систем знижена. Відповідно, “сову” нема сенсу обстежувати з самісінького ранку. Максимально точним є повторне діагностування, призначене на той же час, що і попереднє.
З якою ритмічністю функціонують внутрішні органи протягом дня?
За мудрим задумом природи, внутрішні системи людини в різний час доби працюють з різною інтенсивністю. Наприклад, максимальна активність товстого кишківника - з 5 до 7 години ранку. Саме у цей час варто відвідати “кабінет усамітнення”. Ідеальний час для сніданку (7.00 – 9.00) співпадає з найвищою активністю шлунку. У наступні дві години (9.00 – 11.00) у роботу включається підшлункова залоза, яка виділяє ферменти для розщеплення їжі. З 11.00 до 13.00 подвоює силу серцевий м'яз. Паралельно з 9.00 до 12.00 наступає період максимальної працездатності (до речі, другий вдалий відрізок часу для розумової праці – з 18.00 до 21.00). Втім, оптимальні години інтелектуальної праці у “жайворонка” можуть зсунутися на дві години назад, а у “сови” - на дві години вперед.
З 13.00 до 15.00 і з 15.00 до 17.00 активно працюють тонкий кишківник і сечовий міхур. Це час фізичної активності, всмоктування поживних речовин, виведення з організму зайвого баласту, а з 15.00 до 17.00 – також другого прийому легкозасвоюваної їжі.
Чи співпадає час максимальної активності органу з можливими збоями у його роботі?
Звичайно. Для прикладу, виклики з приводу ниркової кольки на станцію швидкої допомоги найчастіше надходять у проміжку з 17.00 до 19.00 - це час функціональної активності нирок. Виїзди до хворих бронхіальною астмою, як правило, трапляються з третьої до п'ятої ранку – у час активної роботи легень. Хвороби, пов'язані з появою гіперфункції (посиленою діяльністю органу), як правило, загострюються у період максимальної активності, а болячки з ознаками гіпофункції (недостатньої роботи) – у період спокою конкретного органу. Застосовуючи ці знання, лікар може відвернути можливий приступ хвороби у пацієнта, порадивши йому вживати препарат за півтори години до можливого загострення.
Які процеси активізуються у темну пору доби?
Нічний період називають “царством вагуса” - головного нерва вегетативної нервової системи, який гальмує всі процеси в організмі. У цей час понижується тонус судин і артеріальний тиск, сповільнюються серцеві скорочення. Епіфіз зменшує вироблення гормону бадьорості серотоніну, зате зростають ставки “гормону сну” мелатоніну. З 23.00 до 1.00 жовчний міхур активно виробляє жовч і саме у цей час у ньому найчастіше утворюються камені, тому дієтологи рекомендують для скорочення цього органу з'їсти ввечері порцію салату зі свіжої капусти або невеликий шматочок сала. Далі естафета переходить до печінки, яка інтенсивно виконує свою місію фільтрування від 1 до 3 години ночі.
Як впливає на самопочуття зміна пір року?
Через зміну тривалості дня і ночі, кількості сонячної енергії і дії гравітації Землі, Сонця і Місяця у різні пори року активізуються і навпаки, “беруть відпустку” різні органи і системи. Влітку інтенсивніше працює серце, взимку – нирки, весною – печінка, в осінню пору – легені. Шлунок і підшлункова залоза включають додаткові потужності у період міжсезоння. У періоди сезонної активності органів лікування, очищення і відновлення дають найкращі результати. Але профілактику захворювань слід проводити напередодні небезпечної пори року. На приклад, серце підтримують весною, нирки – восени, печінку – взимку, легені – влітку.